День Європи

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 16 травня.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі.  Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.

З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції.

Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком  та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено відповідні заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Впродовж останніх років, а особливо з початком у 2014 році російської агресії проти України, ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головним місць у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. «Українське питання» регулярно порушується у заявах, резолюціях, висновках та інших документах інституцій та керівництва Європейського Союзу.

Наразі ми лише святкуємо День Європи. І в цьому теж є щось євроінтеграційне. Гасло “Ми йдемо в європейський дім” для нас означає будівництво Української держави на принципах європейської демократії та політичної культури на засадах української духовності і моралі. Лише проводячи активну політику, проявляючи самоповагу і рішучість, Україна зможе посісти гідне місце в Європі, доконечно стати європейською країною.

Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є:

– формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України;

– ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;

– популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;

– залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ

 Історія вчить, що вона нічому не вчить.

2 вересня  1945 року закінчилася Друга  світова війна, у якій брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн, а загальні людські втрати досягли 50-55 мільйонів осіб. 

   Уроки  з трагічних подій Другої світової війни людство так і не винесло: військові конфлікти та тероризм стали ледве не буденною ознакою XXI століття.  Історики та соціологи фіксують, що кількість війн у світі невпинно зростає, більшість з яких  визнані  як «особливо жорстокі» та  «смертоносні». 

За останні роки, вперше за період після Другої світової війни, число біженців, шукачів притулку і внутрішньо переміщених осіб в усьому світі перевищило 50 мільйонів чоловік. Призабуті факти про Другу світову війну мають  нагадати, що як і багато років тому, людство платить страшну ціну за  постійні війни, за нездатність вирішити чи попередити конфлікти. Сьогодні мир у небезпечному дефіциті, ставши для багатьох єдиною нездійсненною мрією.

    Факт № 1. 80% всіх радянських чоловіків, які народилися в 1918 та 1923 році, загинули під час Другої світової війни. Смертність військовослужбовців на фронтах була жахливою. Так, кожне з поколінь, народжених у 1910—1920 роках (на початок війни їм було від 20 до 30 років), недорахувалися більше половини своєї чисельності на закінчення війни.  У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у  7 - 10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії.

 Факт № 2. Під час Другої світової війни Паризька Соборна мечеть допомагала євреєм уникнути переслідування німців.  Там видавалися підроблені мусульманські свідоцтва про народження. Її імам (Сі Каддур Бенгхабріт, 1868–1954 рр.) організував для євреїв  притулок і видачу підроблених мусульманських свідоцтв про народження. Гестапівці влаштовували вуличні облави, вишукуючи обрізаних чоловіків, проте в Парижі було багато мусульман, тому про всяк випадок вони запитували відомості про родовід у Бенгхабріта — як муфтій головної паризької мечеті він був одним з найвпливовіших мусульман в Європі.

   На всі запити Бенгхабріт відповідав позитивно — так, він мусульманин — і вписував ім’я людини в список парафіян. До Бенгхабріта часто звертатися — з ризиком для себе і своїх прихожан він ховав у підвалі мечеті учасників французького Опору. Бенгхабріт намагався знищувати свідчення своєї діяльності, тому точна кількість врятованих ним невідомо. За різними підрахунками, вона становить від 500 до 1500 осіб.

 Факт №3. Під час німецького вторгнення в Польщу, Візну  обороняли всього 720 поляків, стримуючи натиск німецького армійського корпусу, що складався більш ніж з 42 тисяч солдатів, 350 танків і 650 знарядь. Їм вдалося зупинити наступ на три дні.

  Обороною Польщі займався Владислав Рагінс, котрий дав клятву втримати позиції, але коли німці прорвали оборону, він покінчив життя самогубством. Німці поставили йому ультиматум, що якщо він не віддасть територію, то вони повбивають всіх полонених офіцерів та солдат. Ця битва ввійшла в історію, як «Польське Фермопіли», оскільки тоді вижило лише 80 військових.

   Факт №4. Під час Голокосту було вбито щонайменше 1,1 млн єврейських дітей. Загалом третина євреїв,  що жили на той час, були вбиті. Лише у жовтні 1941 року румунськими військами під контролем нацистської Німеччини було вбито понад 50 000 євреїв в Одесі. На сьогоднішній день ця подія більш  відома як «вбивство євреїв Одеси». 

  У 1940-1942 фашисти в таборах смерті газували  всіх непрацездатних в’язнів, людей старших віком, інвалідів, виморених голодом та важко хворих  в’язнів без розбору на національністі. З 1942 р. фашисти кидали до камер смерті тільки євреїв, хоча час від часу  траплялися випадки газування інших національностей. Зокрема  так було в Авшвіці. Газові камери забрали мільйони життів, зокрема єврейського народу.

   11 квітня 1945 року в'язні фашистського концтабору Бухенвальд  підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Відтоді Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня.

 Факт № 5. Чехословацький президент Еміль Гаха переніс серцевий напад під час переговорів з Гітлером щодо капітуляції Чехословаччини.

   Увечері 14 березня 1939 року Гітлер викликав президента Чехословаччини Еміля Гаху в Берлін. Гітлер навмисно змусив його чекати протягом декількох годин, в той час як сам дивився фільм. Нарешті, о 1:30 ночі 15 березня 1939 року Гітлер зустрівся з Емілем Гахою і сказав йому, що, як і планувалося, німецька армія вторгнеться до Чехословаччини. Країна була практично оточена Німеччиною за трьома напрямками.

   Розмова тривала  до чотирьох годин ранку,  Гітлер поргрожував будь – якої хвилини надати наказ про бомбардування Праги. Це викликало в президента Чехословаччини  серцевий напад.  Незважаючи на свій важкий стан,  політик був змушений підписати акт капітуляції. Посол Франції Роберт Кулондр повідомив, що о пів на п'яту ранку Гаха був «в стані повного краху, і тримався тільки за допомогою ін'єкцій».

  Факт № 6. Під час Другої світової війни, польський лікар Євгеніуш Лазовський разом зі своїм колегою Станіслав Матулевичем за допомогою «біологічної зброї»  врятували 8 000 євреїв від Голокосту.

  Вони зімітували епідемію тифу і таким чином зупинили введення німецьких військ в місто Розвадів. Ці лікарі  відкрили той факт, що після щеплення мертвої бактерії Proteus OX19 забір крові дає хибнопозитивний результат тесту на тиф. Знаючи це, лікарі вирішили таємно прищепити польське населення містечка Розвадів і його околиць, а потім відіслати нацистам проби крові. Зробивши аналіз, німці вирішили, що в місті вирує епідемія тифу, оголосили його зоною карантину і не наважувалися туди навідуватися. Таким чином єврейські родини, що проживали в цьому містечку, уникли долі бути вбитими відразу (як це відбувалося з зараженими тифом євреями в інших місцях), або бути відправленими в концтабори.

 Факт № 7. Кількість убитих японцями китайців під час Другої світової війни перевищує кількість євреїв, які загинули від Голокосту.

  Вченими було відмічено, що Китай у Другій світовій війні зіграв важливу роль. Конфлікт у цій країні, на думку фахівців, почався ще в 1931 році. Саме в цей період Японія напала на Маньчжурію. До сьогоднішнього часу людством не була  гідно оцінена роль Китаю в перемозі над фашизмом. Однак війська цієї країни протягом тривалого періоду сковували сили Японії, не даючи їй почати конфлікт проти Радянського Союзу.

   Загалом  за час Другої світової війни загинуло 15 млн. громадян Китаю. Такі жертви зумовлені тим фактом, що армією Японської імперії проти військ Китаю застосовувалася хімічна зброя, що при її масовому  застосуванні та практично повної відсутності  хімзахисту і хімрозвідки серед китайського війська, призводило до великих втрат в  її рядах.

Факт № 8. Японський солдат Хіроо Онода капітулював лише через 27 років після закінчення Другої світової війни.

  Молодший лейтенант військової розвідки японських збройних сил переховувався на філіппінському острові Лубанг аж до 1974 року, не вірячи в закінчення світового конфлікту і продовжуючи збирати відомості про ворога. Хіроо Онода відмовлявся вірити в поразку Японії. Він розцінював інформацію про кінець війни як масову дезінформацію з боку ворога і здався тільки після того, як колишній майор Імператорської армії Японії  Йосімі Танігуті особисто прибув на Філіппіни і віддав наказ про припинення виконання бойових операцій.

   Протягом 30 років перебування у джунглях Лубангу Онода адаптувався до місцевих умов, вів кочовий спосіб життя, збирав інформацію про противника і події у світі, а також здійснював ряд нападів на філіппінське населення. Розвідник харчувався сушеним м'ясом диких буйволів, що були впольовані ним самим, а також плодами пальм, переважно кокосів. Зі своїми підлеглими Онода здійснив понад сто нападів на американську радарну базу, філіппінських посадовців, поліцію і селян. В ході цих операцій було убито 30 і важко поранено понад 100 військових і цивільних осіб.

 Факт № 9. У період німецької окупації Парижа Адольф Гітлер не зміг потрапити на вершину Ейфелевої вежі, так як привід ліфта був навмисне пошкоджений французами напередодні його приїзду. Фюрер відмовився підніматися пішки на Ейфелеву вежу.

   У серпні 1944 року, коли союзники наближалися до Парижу, Гітлер наказав, щоб генерал Дітріх фон Колтіц, військовий губернатор Парижа, знищив вежу разом з іншими міськими пам'ятками. Але Фон Колтіц не послухався наказу. Що дивно, через кілька годин після звільнення Парижа привод ліфта знову запрацював.

  Факт № 10. Під час Другої світової війни принцеса Єлизавета (нинішня королева Великобританії) служила механіком-водієм санітарного автомобіля. Її служба тривала п'ять місяців.

  Незважаючи на те що Гітлер так і не зважився відправити сухопутні війська на британські острови, його авіація вела регулярні бомбардування англійських міст. Особливо наполегливими і частими нальоти були в перші роки війни, коли вермахт переможно окупував майже всю Європу. Вже в 1940 році спадкоємиця вперше виступила перед співвітчизниками з публічною промовою, адресованої дітям країни.

   У 1943 році вона вперше відвідала війська, побувавши в гренадерському полку. За кілька місяців до капітуляції Німеччини Єлизавета вступила в армію і став механіком-водієм допоміжного санітарного автомобіля в жіночому загоні самооборони. Принцеса отримала звання лейтенанта. Королева вважається нині останнім учасником Другої світової війни, який ще не вийшов на пенсію.

Джерело: блог вчителя історії Тетяни Вікторівни Певень

08.05.2020

Година спілкування 

Оксана Парцванія приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Година спілкування
Время: 8 мая 2020 03:00 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/77272962568

Идентификатор конференции: 772 7296 2568

Одне з найсвітліших і найрадісніших свят у році – це День матері.
День матері Україна традиційно відзначає у другу неділю травня. Відбувається це згідно з Указом президента України від 10 травня 1999 року №489/99.
День матері в Україні у 2020 році припадає на неділю, 10 травня. День матері має міжнародний статус і святкується в десятках країн світу.
День матері почали святкувати в США. Перший раз американці відзначили його в 1907 році. Ініціатором стала Анна Джарвіс. Вона заснувала це свято на честь своєї мами – громадянської активістки, яка прославилася під час Громадянської війни в США.
В наш час материнське свято відзначають більш ніж в 50 країнах світу. У багатьох з них дати не співпадають і припадають на різні дні. Приміром, День матері в Україні, як і в більшості держав, відзначається у другу неділю травня, в Білорусі – 14 жовтня, в Грузії – 3 березня, в Польщі – 26 травня, а в багатьох близькосхідних країнах – 21 березня.
У цей день прийнято поздоровляти матерів і дарувати їм символічні подарунки. Також багато родин в це свято збираються разом, щоб подякувати своїй найріднішій людині за все.
 Зазначимо, що привітання з Днем матері схожі на привітання з 8 Березня - з тією лише різницею, що вони адресовані не всім жінкам, а тим, хто пізнав щастя материнства або скоро стане мамою. День матері – це особливе свято, коли можна ще раз нагадати найдорожчій людині, як ви її цінуєте і любите. Діти в цей день дарують своїм матерям квіти, листівки, присвячують їм вірші і пісні. Пам'ятайте, що головне в це свято – ваша увага!

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-materi-istoriya-svyata-i-tradiciji-10980248.html

Писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою.  В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти.  Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце,  чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба,  а ще знати дивовижну мову Всесвіту. Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови.  Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця,  вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці.  Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з  неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії,  наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту.  Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення?  А може вони знали світобудову? Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство, як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого.  Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога,  і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки,  - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву,  весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки,  і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву? Тоді сміливо переглядайте наступні розділи: Як розписати писанку? Таємниці орнаментів писанки. Символіка кольорів писанки. Історія українського писанкарства.