Писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,

коли людина була неподільною з природою.

В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти.

Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце,

чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба,

а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови.

Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця,

вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці.

Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з

неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії,

наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту.

Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення?

А може вони знали світобудову?

Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,

як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого.

Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога,

і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки,

- ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву,

весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки,

і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву?

Тоді сміливо переглядайте наступні розділи:

Блог вчителя іноземних мов Парцванії Оксани Валеріївни